Чергове засідання басейнової ради Сіверського Дінця та нижнього Дону відбулось 23 грудня 2020 року в уже звичному форматі відео-конференції. Кожне з восьми ключових питань порядку денного стосувалось етапів розроблення Плану управління річковим басейном Дону (скорочено – ПУРБ). Це стратегічний документ для реалізації основної мети Водної Рамкової Директиви ЄС – досягнення «доброго» екологічного стану вод.
Наприкінці листопада Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило плани-графіки процесу розроблення проєктів ПУРБ. Терміни реалізації кожного з етапів цього шляху по роках – з 2020 по 2024 – озвучив членам басейнової ради начальник Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Сергій Трофанчук.
Стисло – про те, що вже зроблено, і докладніше – про нові напрацювання доповідали фахівці водної сфери та експерти-екологи, які долучались до розроблення Плану управління річковим басейном Дону.
Зокрема, уперше публічно звітували про результати розроблення в рамках проєкту Координатора проектів ОБСЄ в Україні розділу VI ПУРБ Дону «Економічний аналіз водокористування». Докторка економічних наук Олена Никифорук презентувала стейкхолдерам Сіверського Дінця економічні аспекти управління водними ресурсами, в тому числі аналіз соціально-економічного розвитку території басейну, особливості водокористування за галузевою специфікою, три сценарії прогнозу потреб у воді за секторами економіки, інструменти економічного контролю: окупність використання водних ресурсів, тарифи на воду, і заключні рекомендації. Висновки експертів будуть направлені всім зацікавленим сторонам на національному рівні та стануть основою для подальшого розроблення програми заходів з метою досягнення екологічних цілей.
В рамках ще одного проєкту Координатора проектів ОБСЄ в Україні проводились дослідження поточного стану хвостосховищ Донбасу стосовно їх можливого аварійного впливу на водні об’єкти. Результати досліджень представила членам басейнової ради експерт з екологічної безпеки Ірина Ніколаєва. Безхазяйні, покинуті й занедбані шламонакопичувачі та золоотвали, через військові дії чи несанкціоновані роботи становлять небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій та загрозу забруднення водних ресурсів. Незабаром буде сформовано остаточний звіт з конкретними рекомендаціями, а результати досліджень враховано при здійсненні аналізу антропогенних впливів на стан поверхневих та підземних вод (розділ ІІ ПУРБ).
Розділи ПУРБ Дону щодо антропогенного навантаження та оцінки впливу змін клімату доповнюватимуться в рамках проєкту Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, про що повідомила присутнім національна експертка з води, гігієни та санітарії Наталія Коломієць. А експерт від Екологічного консалтінгу «Blue Rivers» Олексій Ярошевич розповів про досвід реалізації Планів управління річковими басейнами у країнах Європейського Союзу та нюанси врахування питань збереження біологічного різноманіття при розробленні ПУРБ Дону.
Результати діагностичного моніторингу масивів поверхневих вод району басейну річки Дон у 2020 році та попередню оцінку їх хімічного стану представила учасникам засідання заступник начальника відділу моніторингу вод та басейнової взаємодії Ірина Сидоренко. За новою програмою з 1 липня 2020 року діагностичний моніторинг в суббасейні Сіверського Дінця здійснюється у 72 пунктах моніторингу на 61 масиві поверхневих вод (МПВ), що становить 8,7% від загальної кількості масивів та 11% від масивів на підконтрольній території. З них 21 МПВ за результатами моніторингу відноситься до ІІ класу хімічного стану «недосягнення доброго». Вимірювання здійснюється по 70 показниках (12 фізико-хімічних, 37 пріоритетних, 10 басейнових специфічних, 11 додаткових для транскордонних та питних пунктів моніторингу). Докладніше про це – на вебсайті Сіверсько-Донецького БУВР у розділі «Державний моніторинг».
З результатами опитування щодо головних водно-екологічних проблем району басейну річки Дон в рамках розробки ПУРБ Дону ознайомила присутніх заступник начальника Сіверсько-Донецького БУВР Наталія Білоцерківська. В процесі проведення консультацій з громадськістю учасники опитування (понад 70 осіб) підтримали актуальність 5 заявлених основних проблем та висловили пропозиції доповнити перелік іншими, не менш важливими на їхню думку водно-екологічними проблемами.
У підсумку засідання члени басейнової ради погодили необхідність актуалізації складу ради через об’єктивні зміни (оптимізацію, реструктуризацію, децентралізацію) та намітили стратегію подальших дій на наступний 2021 рік.
