17 червня щороку світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. У рамках Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, стороною якої є Україна, опустелювання розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних та антропогенних чинників. Деградація земель призводить до занепаду або зникнення водних об’єктів, загострення проблем водозабезпечення населення і галузей економіки.
Ґрунт, наряду з водою, є одним із найважливіших природних ресурсів. Він володіє унікальною властивістю – родючістю. Інтенсивне сільськогосподарське використання ґрунтів спричиняє зростання їхньої деградації. Ця проблема стає щораз актуальнішою й потребує розроблення комплексних заходів із захисту й охорони ґрунтів.
Адже щороку людство втрачає близько 15 млн га продуктивних ґрунтів, з яких приблизно 7 млн га – через розвиток процесів деградації, а 8 млн га – через відчуження для інших несільськогосподарських потреб (за даними Гавриш Н.С., кандидата юридичних наук, доцента кафедри аграрного, земельного та екологічного права Національного університету «Одеська юридична академія»). Згідно з передбаченнями Інституту спостережень за станом світу (Нью-Йорк), за наявної стрімкості ерозії та знеліснення, до 2030 року родючої землі на планеті стане менше на 960 млрд т, а лісів – на 440 млн га.
Тож деградація земель та опустелювання є однією з найбільш актуальних у сучасному світі проблем, яка, на жаль, не оминула й Україну.
Донецька область розташована в південно-східній частині України в посушливій зоні і, незважаючи на наявність водних ресурсів, відчуває значний їх дефіцит та надмірне антропогенне навантаження на водні об’єкти. Брак якості і кількості води, а також сучасних методів водокористування є чинником, який впливає на деградацію земель. Протягом років спостерігається зменшення площ з критичним рівнем ґрунтових вод внаслідок впливу кліматичних факторів, скорочення фактично политих площ та зменшення зрошувальних норм.
Військова агресія рф перетворила найродючіші у світі чорноземи у величезне мінне поле. Внаслідок руху й пошкоджень сухопутної військової техніки йде ущільнення ґрунтів і забруднення паливно-мастильними матеріалами. У ґрунтах, просочених нафтопродуктами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, що спричиняє деградацію рослинного покриву й посилює вітрову і водну ерозії.
Наразі дискусія про необхідні заходи з відновлення ґрунтів триває. Міжнародними експертами проведено аналіз впливу збройної агресії рф та воєнних дій на сучасний стан ґрунтового покриву по всій Україні, в тому числі механічної та фізичної деградації орних ґрунтів, погіршення стану ґрунтової біоти і порушення процесів ґрунтоутворення, моніторингу хімічного та ризикам радіоактивного забруднення ґрунтів.
Згідно з Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р, основними напрямками мають стати:
- впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом;
- створення, відновлення та охорона лісів;
- створення сприятливих умов для розвитку виробництва органічної продукції;
- впровадження меліоративної і агроландшафтної організації території;
- нових технологій вирощування сільськогосподарських культур (у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих);
- проведення робіт з вилучення з інтенсивного обігу малопродуктивних і ерозійно-небезпечних земель.
Проведення єдиної політики щодо раціонального використання та охорони земель, збереження земель природно-заповідного фонду, земель лісового фонду, земель водного фонду та інших земель природоохоронного призначення дозволить вжити дієві заходи із забезпечення збереження українських земель від деградації та опустелювання.