Щороку 5 грудня за підтримки продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) відзначається Всесвітній день ґрунтів (World Soil Day).
Вперше з ініціативою встановлення Всесвітнього дня ґрунтів виступив Міжнародний союз ґрунтознавства (IUSS) у 2002 році. Однак лише у грудні 2013 року на 68-ій Генеральній Асамблеї ООН 5 грудня було офіційно проголошено Всесвітнім днем ґрунтів.
Основна мета Всесвітнього дня ґрунту – привернути уваги до значення ґрунтів як одного з найважливіших компонентів продовольчої безпеки, здоров’я екосистем та благополуччя людей. Відзначення цього дня має згуртувати світову спільноту для захисту природних ґрунтів від виснаження, руйнації, деградації, а також для відтворення їх родючості.
Ґрунти забезпечують життєво необхідні екосистемні функції та відіграють важливе значення у формуванні продовольчих систем. За підрахунками, 95 відсотків нашої їжі прямо чи опосередковано надходить з ґрунту. Ґрунти є основним засобом виробництва не тільки продуктів харчування та кормів для худоби, а й палива, природного волокна і лікарських засобів.
Склад ґрунту – це приблизно 45% мінеральних речовин, 25% води, 25% повітря і 5% органічної речовини, яка є ключовим елементом в циклі обороту вуглецю в природі та допомагає нам в процесах пом’якшення клімату і адаптації до його змін.
Важливе значення мають шари ґрунту, що залягають до ґрунтових вод, в них відбувається знешкодження органічних відходів і стічних вод, формування якості ґрунтових вод і ґрунтового повітря.
З усіх шарів ґрунту найбільше гігієнічне значення має поверхневий, орний шар (горизонт) товщиною 20-25 см, де протікають всі основні біологічні процеси. Цей шар найбільш схильний до різних забруднень, які мігрують у сільськогосподарські рослини, водойми, атмосферне повітря і по «харчовому ланцюгу» потрапляють в організм людини.
Чорноземи Донеччини
Ґрунт є поверхневою частиною мінерально-органічної оболонки нашої планети – літосфери. Формуються ґрунти під впливом багатьох факторів: клімату, живих організмів, складу й будови материнських порід, рельєфу місцевості.
На Донеччині найбільш поширені чорноземні ґрунти, для утворення яких склалися найбільш сприятливі природні умови. Густий трав’яний різнотравно-злаковий покрив степів сприяв виникненню великого гумусного горизонту, який сягає 1,5-метрової глибини.
В межах Донецької області переважають звичайні чорноземи, які можуть містити до 13% гумусу у верхньому шарі. Вони дуже родючі, добре насичені азотом і часто калієм. При правильному використанні чорноземні ґрунти дають найбільший врожай для багатьох сільськогосподарських культур. Про їх родючість колись казали: «Земля така добра, що посадиш оглоблю, а виросте тарантас».
Стан ґрунтів у Донецькій області до 24 лютого 2022 року
До початку російської збройної агресії в Донецькій області обліковувалось 121,824 тис. га зрошуваних земель сільськогосподарського призначення, з них 82,288 тис. га (68%) знаходилось на підконтрольній території. Це давало можливість вирощувати різні овочеві культури для потреб населення: плодові (помідор, баклажан, перець, огірок, кавун, горох, квасоля), листові (капуста, салат, шпинат, щавель, кріп, мангольд, хрін), цибулеві (цибуля, часник), коренеплоди (картопля, морква, буряк, ріпа, редис, редька).
За даними досліджень фахівців гідрогеолого-меліоративної служби Сіверсько-Донецького БУВР, поточний еколого-агромеліоративний стан зрошуваних ґрунтів характеризується високою часткою ґрунтів із задовільним станом. Здебільшого це зумовлено використанням для зрошення вод II та III класів якості. Окремі території, де для зрошення застосовуються води II класу якості, характеризуються добрим станом, що може бути зумовлено нетривалим періодом їх використання у зрошуваному землеробстві або застосуванням меліоративних заходів.
Наслідки російської збройної агресії для ґрунтів України
Військова агресія рф перетворила найродючіші у світі чорноземи у величезне мінне поле. Внаслідок руху й пошкоджень сухопутної військової техніки йде ущільнення ґрунтів і забруднення паливно-мастильними матеріалами. У ґрунтах, просочених нафтопродуктами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, що спричиняє деградацію рослинного покриву й посилює вітрову і водну ерозії.
За інформацією Центру екологічних ініціатив “Екодія”, під час вибуху снарядів та ракет утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції. Всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Основні з них – вуглекислий газ і водяна пара – не є токсичними, а шкідливі в контексті зміни клімату, оскільки обидва є парниковими газами. В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні.
Металеві уламки снарядів, що потрапляють у ґрунт, також не є безпечними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод, а в результаті потрапляти до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей.
Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.
Перспективи відновлення українських ґрунтів
Наразі дискусія про необхідні заходи з відновлення ґрунтів вже розпочата. 20 жовтня 2022 року відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний стан ґрунтового покриву України в умовах збройної агресії російської федерації». Експертами проведено аналіз впливу збройної агресії та воєнних дій на сучасний стан ґрунтового покриву, в тому числі механічної та фізичної деградації орних ґрунтів, погіршення стану ґрунтової біоти і порушення процесів ґрунтоутворення, моніторингу хімічного та ризикам радіоактивного забруднення ґрунтів.
Науковці запропонували використовувати вітчизняний та міжнародний досвід ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій в Україні, що включає рекультивацію, меліорацію, ремедіацію (процес виведення забруднювачів з навколишнього середовища) та відновлення деградованих ґрунтів, зокрема, ґрунтів, забруднених нафтопродуктами внаслідок воєнного пошкодження нафтопереробних заводів, трубопроводів і резервуарів; підвищення родючості ґрунту шляхом вирощування багаторічних злакових біоенергетичних культур, тощо.
