Конференція з нагоди Дня Сіверського Дінця 2022 під красномовною назвою «Сіверський Донець: артерія життя і непереможений форпост держави» відбулась сьогодні, 23 вересня, в онлайн-форматі.
Її організатори – Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів – запросили провідних стейкхолдерів басейну Сіверського Дінця долучитись до обговорення сучасних екологічних викликів для водних ресурсів басейну в розрізі пріоритетів воєнного часу та перспектив на повоєнний відновлювальний період.
Як зазначив у своєму вступному слові начальник Сіверсько-Донецького БУВР Сергій Трофанчук: «За 15 років проведення Дня Сіверського Дінця вже стало доброю традицією збиратися широким колом однодумців, ентузіастів та профільних фахівців, для обговорення проблемних питань нашого вкрай маловодного регіону. І у 2022-му році, вже у 16-те ми не зрадили традиції, але з чорної дати 24 лютого до подолання екологічних викликів сьогодення додалися наслідки повномасштабної військової агресії рф. Сіверський Донець став нескореним форпостом оборони на сході України, вже понад півроку він допомагає нашим захисникам боронити українську землю від ворожої навали, і сьогодні, як ніколи, вимагає нашої уваги та консолідованих зусиль для захисту і відновлення».
Саме тому у фокусі уваги учасників конференції були різні аспекти проблематики водних ресурсів басейну Сіверського Дінця, які потребують вирішення як нагально, так і у довгостроковій перспективі. До конференц-обговорення у форматі онлайн долучились представники Держводагентства, члени басейнової ради Сіверського Дінця та нижнього Дону, провідні науковці, залучені до розробки розділів Плану управління річковим басейном Дону, колеги з інших водогосподарських організацій, представники департаментів з питань екології Харківської, Донецької та Луганської обласних військових адміністрацій, а також представники громадськості та основних водопостачальних організацій трьох областей, що складають басейн Сіверського Дінця.
Як зауважив Сергій Трофанчук у своїй доповіді про управління водними ресурсами в басейні Сіверського Дінця в умовах воєнного стану, ключовим інструментом для досягнення екологічних цілей за європейськими стандартами є і залишається План управління річковим басейном. Процес його розробки у суббасейні Сіверського Дінця району річкового басейну Дону йде за затвердженим Міндовкілля планом-графіком. Діяльність басейнової ради Сіверського Дінця та нижнього Дону щодо розгляду та узгодження елементів ПУБР Дону, а також внесення пропозицій до його розділів, представив присутнім голова басейнової ради Олександр Лихач.
Про наукову підтримку управлінських рішень у басейні Дону з точки зору погляду в майбутнє розповіла завідувачка відділу гідрохімії Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Наталія Осадча. Як представник групи експертів, що долучались до розробки ПУРБ Дону, вона наголосила на необхідності актуалізації запланованих заходів з урахуванням сучасного стану інженерної інфраструктури, а також проведення додаткової оцінки антропогенного навантаження на стан масивів поверхневих вод (внаслідок руйнації об’єктів інфраструктури та гідротехнічних споруд, засмічення русел та прибережних смуг річок військовою технікою та зброєюі т.ін.), що стане можливим після деокупації територій і закінчення воєнних дій.
Експертну оцінку управління річковим басейном в умовах змін клімату, які з кожним роком все відчутніше у маловодному басейні Сіверського Дінця, озвучив учасникам заходу науковець з Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова Дмитро Дядін. Він також акцентував увагу слухачів на негативному впливі бойових дій не лише на стан головної водної артерії сходу України, але і на клімат в цілому та вразливість річкового басейну до змін клімату (пошкодження ґрунтового покриву призведе до підвищення ґрунтової ерозії; зменшення площ рослинного покриву означатиме зниження здатності очищення поверхневого стоку та збільшення випаровування вологи; детонація боєприпасів та масштабні пожежі – це потужні викиди парникових газів, тощо). Означені кліматичні ризики також мають бути враховані у Плані управління річковим басейном.
Завідувачка сектором гідропрогнозів Харківського регіонального центру з гідрометеорології Людмила Озерна озвучила, що фахівці наразі не мають можливості вести гідрологічні спостереження у повному обсязі (через відсутність доступу з питань безпеки до більшості водпостів), що в свою чергу ускладнює прогнозування водності річок та надання необхідних даних для управління водними ресурсами і створення стратегічних запасів води.
Про ризики питного водопостачання та необхідність залучення додаткового фінансування на вирішення цих проблем говорили представники основних водопостачальних організацій Олексій Шурко, КП «Компанія Вода Донбасу», та Сергій Алєксєєв, КП «Попаснянский районний водоканал».
Позицію громадськості з цих актуальних питань озвучив виконавчий директор Громадської спілки «Харківський Геопарк Верхнє Придонцов’я» Олексій Кірюхін, додавши, що одним із факторів на шляху європейської інтеграції України після деокупації всіх її територій має стати формування ЕКОпатріотичної свідомості населення через пізнавальний ЕКОтуризм, зокрема і в басейні Сіверського Дінця.
У підсумку конференції її учасники зійшлись на думці, що заради майбутнього Сіверського Дінця має постійно звучати конструктивний діалог влади і громад регіону, фахівців-практиків і наукової спільноти. Адже якість життя і здоров’я нації та економічний розвиток держави залежить від чистоти й повноводності річок і водойм – основного природного багатства України!
