Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець обговорив з в.о. голови Держводагентства Олексієм Кузьменковим стратегічний план робіт на воєнний та відбудовний період для водного сектора, повідомляє вебсайт Міндовкілля.

Статус кандидата на членство у ЄС дозволяє нашій державі отримати від донорів до 70% коштів на впровадження найдорожчої Водної Рамкової Директиви та на реалізацію більшості заходів післявоєнного відновлення водних ресурсів. Тож Україні потрібно активізувати впровадження директиви ЄС та провести максимальну цифровізацію водного сектору. Про це повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

За його словами, репарації від росії також допоможуть відновити інфраструктуру та довкілля, які сьогодні руйнують рашисти.

“Потрібно адаптувати до умов воєнного та післявоєнного часу і плани управління річковими басейнами. Маємо зважено підійти до всіх питань. Нам потрібні конкретні рішення, комплексне бачення та системність у співпраці з міжнародними донорами”, - акцентував Руслан Стрілець.

Міністр поставив низку першочергових завдань керівнику відомства:

• Пришвидшити створення планів управління річковими басейнами. Наші європейські партнери мають отримати чіткий сигнал, що Україна активно працює над оновленням ПУРБів.
• Активізувати роботу сучасних лабораторій Держводагентства. Важливо, аби до кінця 2022 року лабораторії моніторингу вод європейського зразка у Вишгороді та Одесі пройшли міжнародну акредитацію та їх вимірювання отримали верифікований на світовому рівні статус.
• Прискорити розробку та інтеграцію програмного продукту Е-вода до ЕкоСистеми. Водокористувачі мають отримувати увесь перелік послуг у режимі онлайн без втручання чиновників.
• Інтегрувати дані моніторингу поверхневих вод до ЕкоЗагрози. Уся інформація про якість поверхневих вод має бути доступна на новому модулі ЕкоСистеми - ЕкоЗагроза, щоб кожен українець у зручному форматі отримав інформацію про якість води у будь-якій точці України.
• Посилити роль басейнових рад шляхом залучення їх до бюджетного процесу. Післявоєнний розвиток водного сектору має враховувати інтереси всіх зацікавлених сторін у межах річкових басейнів. Це допоможе нам приймати виважені рішення в умовах воєнного та післявоєнного часу.
• Водотоки мають стати вільними. Очікую від керівника відомства дорожню карту ренатуралізації та ревіталізації водних об’єктів на найближчі 10 років. Формувати план треба з урахуванням заходів післявоєнного відновлення країни.
• Актуалізувати роботи над проєктом з ліквідації сміттєзвалищ у басейні транскордонних річок Закарпаття. Впевнений, що ці заходи можуть стати частиною глобального плану розвитку водогосподарської інфраструктури, яка знаходиться в управлінні Держводагентства.
• Насамкінець, у всій мережі Держводагентства варто переглянути підходи і критерії до кадрової політики.