Фінальна нарада в рамках проєкту Координатора проєктів ОБСЄ в Україні «Допомога в розширенні системи моніторингу довкілля на Донбасі», бенефіціаром якого є Міністерство енергетики та захисту довкілля України, відбулась 19 грудня 2019 року в м. Краматорськ. На ній були представлені результати досліджень поточного стану хвостосховищ Донбасу щодо їх можливого аварійного впливу на водні об’єкти в умовах військових дій.
Учасниками наради стали національні та міжнародні експерти, екологічні аудитори та консультанти проєкту Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, представники Мінекоенерго, фахівці Департаменту екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації, ГУ ДСНС в Донецькій області, підприємств-операторів хвостосховищ у Донецькій області та інші зацікавлені сторони. Від Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів участь у нараді узяли начальник управління Сергій Трофанчук, начальник відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод Ірина Сидоренко та заступник начальника відділу техногенно-екологічної безпеки Ольга Гаврилюк.
За підсумками проєкту експертами були представлені результати обстеження хвостосховищ ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ТОВ НВО «ІНКОР і Ко», ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» та обговорені пріоритетні питання експлуатації хвостосховищ в умовах ведення військових дій, а також антропогенні навантаження на стан масивів поверхневих вод.
В цілому ж одним з результатів проекту ОБСЄ «Допомога в розширенні системи моніторингу довкілля на Донбасі» стало покращення доступу до актуальних екологічних даних щодо екологічних загроз на сході України.
Для довідки: Хвостосхо́вище (англ. tailingsstorage; нім. Bergeteich, Schlammteich; фр. bassin а dechets de lavage) – комплекс гідротехнічних споруд для приймання і зберігання відвальних хвостів. Складається із дамби з пристроями для її нарощування, магістрального та розподільчого пульпопроводів, водоприймальних колодязів та водоспускного колектору, спеціальних пристроїв для очищення стічних вод. Для будівництва хвостосховищ використовують від’ємні форми рельєфу – яри, балки, заплави річок, вироблені кар’єри та ін. Із хвостів намивається дамба, якою відгороджують хвостосховище. При відстоюванні відбувається розділення на осадову тверду фазу хвостів і воду. Вода вторинно використовується гірничозбагачувальною фабрикою (комбінатом) або очищується і скидається у стоки. Накопичені технологічні відходи у хвостосховищах є потенційною сировиною і можуть бути використані в якості «вторинних родовищ». Райони хвостосховищ є зонами підвищеного екологічного ризику.