Національна стійкість крізь призму філософії, психології, історії, філології, соціальних комунікацій та права стала ключовою темою для відкритої міждисциплінарної дискусії, організованої 30 вересня Сумським державним університетом у форматі відеоконференції.
До участі у заході долучились і співробітники Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів, для яких поняття стійкості стало невід’ємною частиною життя й щоденним інструментом підтримки працездатності.
У своїх виступах науковці та освітяни багатогранно висвітлили проблематику національної стійкості у прагненні віднайти, що ж саме здатне допомогти кожній людині, окремій спільноті та загалом суспільству вистояти перед тривалими кризами на кшталт сучасних умов російсько-української війни.
Шукаючи відповіді на питання: Що є внутрішньою опорою людини? Як історична пам'ять стає ресурсом стійкості? Як війна змінює українську ідентичність? Чи може демократія бути інструментом суспільної стійкості в умовах війни? – учасники заходу знаходили ресурси в різних аспектах буття: від внутрішнього й духовного виміру людини до ментального переосмислення й філософського виміру, історичної пам’яті, родинної ідентичності та культурної самобутності.
Цікаво, що універсальні механізми, актуальні й для воєнного сьогодення, сховані у глибині віків, точніше у принципах стоїцизму – філософського вчення епохи античності. Засновник стоїцизму Зенон ще на початку ІІІ століття до н.е. наголошував, що наше щастя залежить від того, як ми сприймаємо речі, а не від самих речей. Тож людина має спрямувати весь свій час на те, що дійсно їй під силу, а не витрачати його на переживання за речі, які не може змінити…
Ці та інші принципи стоїцизму, на думку одного із спікерів, наразі й демонструють пересічні українці, продовжуючи жити під щоденними обстрілами ворога, мріяти, творити й радіти приємним миттєвостям, «бачити зорі в калюжах» і цінувати найважливіше, обираючи пріоритети, і працювати попри надскладні обставини й сучасні виклики задля майбутньої перемоги і повоєнного розквіту України.
Захід проводився за підтримки проєкту SCIENCE AT RISK Emergency Office (Наука під ризиком – офіс екстреної допомоги), що реалізується громадською організацією akno e.V. за підтримки партнерів з Німеччини.
