Важливим питанням збереження та екологічного відновлення джерел і криниць з позицій води як стратегічного ресурсу в умовах воєнних викликів і зміни клімату, а також фундаментальної основи безпеки, життєздатності та сталого розвитку громад був присвячений круглий стіл, до участі в якому 25 вересня долучились онлайн і фахівці Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.
Організаторами заходу виступили громадські організації «ВРУНА» та «Химери дикого степу», Чорноморський жіночий клуб, Природний Заповідник «Єланецький Степ», Чорноморський національний університет імені Петра Могили, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.
Під час заходу його учасники – гідроінженери та фахівці з водних ресурсів, екологи та гідробіологи, етнографи і краєзнавці, представники місцевої влади й громад – обговорювали інженерні, правові, біологічні та історико-культурні аспекти відновлення джерел і криниць, від суто адміністративних вимог до практичної користі для людей і територій. І головну увагу сфокусували на тому, як за допомогою природоорієнтованих рішень (Nature-Based Solutions), дбайливого втручання та об’єднання зусиль підвищити автономну спроможність громади, забезпечити доступ до чистої води і зберегти місцеву культурну та історичну спадщину.
Кандидати сільськогосподарських наук, доценти ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» – декан факультету природничих і аграрних наук Наталія Мацай та завідувач кафедри біології та агрономії Галина Євтушенко – в своєму виступі розкрили кілька аспектів відновлення джерел і криниць, презентуючи їх як елементи локальних водних екосистем та осередки біорізноманіття, і підказуючи природоорієнтовані рішення до їхнього збереження, безпечного облаштування та сталого догляду за участі громади.
Заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Олена Пащенко, старший науковий співробітник Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України і керівник проєкту ВЕЛ «Психологічна підтримка та реабілітація в Природі», свій виступ присвятила темі природоохоронного просвітництва і наочно продемонструвала його осмислення у просторовому підході стосовно правильного оформлення інформаційних стендів, знаків тощо.
З точки зору історичної та архітектурної цінності представив джерела і криниці краєзнавець і громадський діяч, представник громадської ініціативи «Корінь нації», діючий військовослужбовець Збройних Сил України Микола Богатир. Апелюючи до народних традицій та обрядовості, він наголосив на залученні громади й старожилів до збереження пам’яті, а також можливостях використання джерел для новітніх потреб українського суспільства, зокрема психічного й ментальне відновлення.
Про історію та сьогодення степових криниць на прикладі Новоодеської громади розповів Андрій Козловець, старший науковий співробітник Природного заповідника «Єланецький Степ».
Узагальнюючим став виступ Оксани Орел, доктора філософії з публічного управління та адміністрування, фахівчині у сфері стратегічного розвитку територіальних громад з досвідом роботи в системі державного управління Одеської області, що був присвячений розумінню води як стратегічний ресурс громади і стосувався стратегічного планування та управлінських механізмів забезпечення стійкості в умовах війни і зміни клімату.
Тривала й змістовна онлайн-зустріч у форматі круглого столу згуртувала однодумців з різних куточків держави, дозволивши не просто презентувати фахове бачення різних аспектів відновлення джерел і криниць, а й обмінятися практичним досвідом і контактами задля подальшої співпраці у цьому важливому екологічному напрямі.
У підсумку заходу його учасники мали можливість обговорити перетини між різними підходами до відновлення джерел і криниць – інженерним, правовим, біологічним та історико-культурним, зокрема як відновлювати ці об'єкти технічно-грамотно, законно й екологічно безпечно, де інженерне рішення потребує правового погодження, де біологічні обмеження впливають на вибір моделі, як зберегти автентичність об’єкта з повагою до місцевої традиції тощо. І сфокусуватись на важливості того, як спільними зусиллями зберегти й відновити «живильний пульс природи» без шкоди для довкілля і цим самим підтримати життєстійкість громад в умовах сучасних воєнних та кліматичних викликів.
Захід проводився за підтримки проєкту SCIENCE AT RISK Emergency Office (Наука під ризиком – офіс екстреної допомоги), що реалізується громадською організацією akno e.V. за підтримки партнерів з Німеччини.
