Публікація «Вміст важких металів у річках басейну Сіверського Дінця у період повномасштабного вторгнення рф в Україну» у співавторстві Ольги ПИЛИПОВИЧ, кандидатки географічних наук, доцентки кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів), та Сергія ТРОФАНЧУКА, начальника Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів (м. Слов’янськ), нещодавно побачила світ у збірці матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Географія, картографія, географічна освіта: історія, методологія, практика», присвяченої 150-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та 35-річчю створення кафедри Географії України та регіоналістики (м. Чернівці, 31 жовтня – 2 листопада 2025 р.).
Автори ставили за мету оцінити якість води у річках басейну Сіверського Дінця за показниками вмісту важких металів після 2022 року та виявити тенденції їх змін у порівнянні з попередніми періодами. Для досліджень було обрано дві притоки Сіверського Дінця: річку Казенний Торець та річку Кривий Торець.
У проведенні досліджень використано дані державного моніторингу якості води лабораторії моніторингу вод Східного регіону Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів на р. Казенний Торець (пункт моніторингу розташований нижче за течією від впадіння р. Кривий Торець) та на р. Кривий Торець (пункт моніторингу розташований нижче за течією від м. Костянтинівка).
Для оцінки якості води здійснено порівняльний аналіз концентрацій металів (Al, Mn, Zn, Cr, Cd, Cu, Ni, Pb, Sr, Ba, Li) у воді річок Казенний Торець та Кривий Торець у 2013-2014 та 2022-2024 роках.
В результаті досліджень виявлено систематичне перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) марганцю, цинку, хрому та кадмію ще до початку активних бойових дій, що свідчить про тривале промислове забруднення річкових вод. У 2022-2024 рр. концентрації деяких металів, зокрема марганцю, міді, свинцю та нікелю, зросли у десятки разів, що корелює з руйнуванням промислових об’єктів і наслідками бойових дій. Найбільш критичним є перевищення кадмію, що вказує на локальні осередки екологічного ризику.
Автори публікації роблять висновок, що зафіксовані рівні забруднення свідчать про критичне навантаження на водні екосистеми Донбасу, причини якого пов’язані як із тривалим промисловим впливом, так і з наслідками бойових дій. Оскільки за умов триваючих обстрілів повноцінний моніторинг є обмеженим, вважається за доцільне збереження точкових спостережень, накопичення даних і підготовка до комплексної оцінки стану водних ресурсів у повоєнний період.
Збірка матеріалів науково-практичної конференції (завантажити)
