19 лютого в ІА «Укрінформ» Голова Державного агентства водних ресурсів України Валентин Шліхта презентував публічний звіт про результати діяльності водогосподарської галузі за 2020 рік.
Про це повідомляє Державне агентство водних ресурсів України.
У вступному слові Голова наголосив, що діяльність Держводагентства у 2020 році здійснювалась відповідно до програми діяльності Уряду і складалась з двох об'ємних складових:
-
виконання функцій, які покладені на Держводагентство згідно з Положенням;
-
реформування галузі водного господарства.
-
В.Шліхта виділив три стратегічні напрями діяльності Агентства у 2020 році. Перший — це імплементація рамкової водної Директиви 2000/60/ЄС, яка передбачає перехід до інтегрованого управління водогосподарською галуззю за басейновим принципом та відокремлення функції управління водними ресурсами від управління водогосподарською інфраструктурою.
Другим стратегічним напрямом діяльності є реалізація Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства. Строк її дії спливає у поточному році, тому минулого року Агентством були підготовлені пропозиції, щодо продовження програми до 2024 року. Відповідний проєкт Закону направлений на погодження заінтересованим організаціям.
В.Шліхта зауважив, що у 2020 році велике значення надавалось роботі в напрямку реалізації державної політики щодо зрошення та дренажу. Відповідно до цього минулого року Кабінетом Міністрів України було затверджено план заходів щодо реалізації державної стратегії зрошення та дренажу, активізовано роботу міжвідомчої координаційної ради та розроблено проєкт Закону «Про об’єднання водокористувачів».
Для реалізації окреслених стратегічних завдань Голова Держводагентства виділив три основні цілі:
-
Забезпечення «доброго» стану водних ресурсів, імплементація Директиви 2000/60/ЄС;
-
Модернізація інфраструктури та технологій для забезпечення водою секторів економіки;
-
Інституціональний та інноваційний розвиток галузі.
«Ключовим принципом формування водогосподарської політики, яким ми керуємось у своїй діяльності, є розробка та впровадження водної політики як постійного циклічного процесу. Першим етапом цього циклу є системний аналіз проблем. Ми стикнулись з тим, що при прийнятті важливих управлінських рішень на рівні держави маємо недостатньо аналітичної інформації для забезпечення якості цих рішень. Тому покращення аналітичної діяльності було одним з пріоритетів нашої роботи в минулому році», — наголосив В. Шліхта.
Основним напрямом у реформуванні галузі є перехід до інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом. У Держводагентстві розроблена «дорожня карта» розробки планів управління річковими басейнами, яка відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 336 «Про затвердження Порядку розроблення плану управління річковим басейном». Наразі виконання передбачених заходів відбувається в намічених часових рамках та виконується без відставання, і в поточному році планується підсилити ресурс, який залучений до підготовки планів управління річковими басейнами, науковцями України.
В напрямку надання адміністративних послуг та проведення погоджувальних процедур основним завданням було підвищення прозорості діяльності Агентства та автоматизація процесів з метою мінімізації суб’єктивних факторів при наданні адмінпослуг.
Відтепер водокористувачі мають сучасні ресурси не лише отримати дозвіл на спец водокористування, а й подати звітність про свою діяльність в частині використання води дистанційно.
Зручний інтерфейс, інтеграція з державним водним кадастром та особистий кабінет водокористувача – такими перевагами водокористувачі мали можливість скористатись під час подачі звіту 2ТП-водгосп (річна) за 2020 рік.
«Важливим аспектом імплементації рамкової водної директиви є забезпечення якісного моніторингу поверхневих вод», — підкреслив Валентин Шліхта.
У 2021 році в Україні будуть повноцінно функціонувати 4 сучасні лабораторії моніторингу вод, які повністю покриють усі річкові басейни.
Лабораторія моніторингу вод Східного регіону
Важливим здобутком цього напрямку став скринінг забруднюючих речовин, який у 2020 році провели в Україні вперше. За його результатами були визначені специфічні показники для кожного басейну. Це дозволило дослідити проблеми з водними ресурсами враховуючи специфіку кожного річкового басейну.
Минулого року була розроблена програма діагностичного та операційного моніторингу масивів поверхневих вод. В Україні функціонувало 308 пунктів моніторингу, що дозволило охопити 285 масивів поверхневих вод. Впродовж року було проведено 131 тисячу вимірювань. У планах на 2021 рік — збільшити кількість пунктів моніторингу до 558, що дозволить проводити майже вдвічі більше вимірювань.
Також в межах реалізації функції Агентства щодо експлуатації водогосподарсько-меліоративного комплексу було підготовлено до роботи майже три тисячі кілометрів зрошувальних каналів, 842 одиниці зрошувальних насосних станцій, що дозволило аграріям виконати полив на площі 463,6 тис. гектарів.
Важливим напрямом діяльності Держводагентства є захист від шкідливої дії вод. У 2020 році були проведені усі максимально можливі заходи для пропуску паводку з мінімальними наслідками. Попри труднощі, пов’язані з погодними умовами, Агентством у найкоротші терміни було відновлено 58 захисних споруд пошкоджених паводком у червні 2020 року в Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях.
Однією з основних особливостей діяльності галузі є значне енергоспоживання, а, отже, заходи з економії електроенергії та енергоносіїв є пріоритетними в роботі водогосподарських організацій. Минулого року завдяки комплексним енергоефективним заходам вдалось зекономити 57,4 млн гривень бюджетних коштів.
Велику увагу Держводагентство приділяє розвитку цифрових технологій. У 2020 році з метою створення і ведення єдиного державного водного кадастру Агентство доповнило новими тематичними шарами «Водокористування» та «Гідрологічні пости» геопортал «Водні ресурси України».
За підтримки міжнародного проєкту TAPAS був проведений аудит прозорості даних, який підтвердив якість і відповідність опублікованих даних вимогам до відкритих даних.
Надалі розвиток геоінформаційних систем відбуватиметься за двома основними напрямками:
-
вдосконалення картографічної бази;
-
забезпечення інтеграції до європейської інфраструктури геопросторових даних та адаптація до вимог національної.
Важливим елементом діяльності Держводагентства є взаємодія з усіма зацікавленими сторонами. На сьогодні активно працює 13 басейнових рад, що є важливо з точки зору залучення до підготовки та контролю за управлінськими рішеннями усіх зацікавлених сторін.
В напрямку нормотворчої роботи Голова прозвітував про розробку Агентством 16 нормативно-правових актів, а саме:
-
3 проєктів Законів України;
-
7 проєктів постанов КМУ;
-
1 проєкту розпорядження КМУ;
-
5 проєктів наказів Міндовкілля.
Також минулого року було погоджено з центральними органами виконавчої влади 49 нормативних актів: 15 проєктів Законів України, 5 проєктів розпоряджень, 15 проєктів постанов Уряду, 14 проєктів наказів Міндовкілля які торкаються питання водних ресурсів.
Насамкінець В.Шліхта окреслив ключові напрями роботи Держводагентства на поточний рік, з-поміж яких основними є:
-
підготовка планів управління річковими басейнами;
-
впровадження державного моніторингу вод за європейськими стандартами;
-
виконання плану заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року;
-
захист від шкідливої дії вод населених пунктів та сільськогосподарських угідь;
-
централізоване водопостачання сільських населених пунктів, що користуються привізною водою;
-
підвищення енергоефективності та модернізація водогосподарської інфраструктури;
-
розвиток геоінформаційних систем;
-
удосконалення системи надання адмінпослуг.
-
«У зв’язку з відсутністю в Україні національної водної стратегії важливим напрямком подальшої роботи є розробка такої стратегії, яка буде базуватись на принципах сталого розвитку та забезпечувати баланс екологічних, економічних та соціальних цілей», – наголосив Валентин Шліхта.
