Водна галузь має можливість регулювання і перерозподілу водних ресурсів у випадку зменшення водності. Втім, неможливо обійтись лише одними технічними заходами, варто дбати також і про впровадження природорієнтованих рішень. На цьому наголосив заступник директора Департаменту управління водними ресурсами Держводагентства Ігор Гопчак під час загальнонаціонального полілогу «Місце природи в адаптації України до зміни клімату».
Міжгалузеве обговорення на тему «Місце природи в адаптації України до зміни клімату» організоване представниками Громадської спілки «Всесвітній фонд природи Україна» (WWF-Україна) й триватиме упродовж двох днів, повідомляє сайт Державного агентства водних ресурсів України.
До участі у заході, що проходить онлайн в режимі відеоконференції, долучились і представники Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.
Серед 181 країн світу Україна посідає 47 місце у рейтингу вразливості до зміни клімату та 96 місце у готовності до впровадження заходів з адаптації до його змін, зазначив Ігор Гопчак на відкритті семінару.
«Ці показники і сьогоднішній полілог є свідченням того, що Україна має хороший потенціал і відповідних експертів, щоб адаптуватися до викликів, які перед нами виникають, у зв’язку зі змінами клімату», – наголосив він.
В доповіді Міжурядової групи експертів про вплив змін клімату на водні ресурси планети прогнозується, що ті посухи, які сьогодні можливі раз на 100 років, будуть повторюватися кожні 10 років. Як наслідок – значно зросте потреба у воді.
Галузь водного господарства і самі водні ресурси України – досить вразливі до наслідків змін клімату. Адже Україна вже зараз належить до групи країн з обмеженими запасами води і є однією із найменш забезпечених водою країн в Європі на душу населення.
За словами доповідача, водна галузь має можливість регулювання і перерозподілу водних ресурсів у випадку зменшення водності за рахунок Дніпровського каскаду водосховищ. Але лише технічними заходами тут не обійтись. Існують також природоорієнтовані рішення, які допомагають боротися зі зміною клімату шляхом захисту, сталого управління і відновлення природних екосистем. Це, наприклад, створення лісосмуг, відновлення боліт чи річок, озеленення міст, збирання дощової води, чергування культур у сільському господарстві тощо.
«У таких сферах, як водне господарство, сільське та лісове господарство, пріоритет має надаватися саме природоорієнтованим рішенням», – резюмував Ігор Гопчак.
