В умовах змін клімату і пов’язаних з цим проблем в аграрній сфері надзвичайно важливо усім стейкхолдерам виробити єдину стратегію дій. Зручним майданчиком для синергії представників влади та аграріїв регіону в черговий раз виступила Донецька торгово-промислова палата.
У дистанційному режимі представники державної влади і місцевого самоврядування, банківських установ, профільних державних організацій, вищих навчальних закладів, бізнес-асоціацій та підприємств аграрного сектору мали можливість обговорити питання, що потребують спільних рішень.
В ході засідання Комітету з розвитку агропромислового комплексу та природокористування Донецької ТПП (докладніше) звучало й питання про перспективи розвитку зрошення в межах Донецької області на умовах державно-приватного партнерства. Інформуючи присутніх з цього питання, начальник Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Сергій Трофанчук розповів про наявні виробничі потужності та фактичні обсяги проведення поливів, а також про потенційні можливості для збільшення як площ зрошуваних земель, так і об’ємів забору води з державних зрошувальних систем.
В тому, що запорукою успіху є партнерство аграріїв і водних менеджерів, вже пересвідчились фермерські господарства ДП «Ілліч Агро-Донбас» та «Шлях Ілліча» Мангушського району. Завдяки проведенню ними реконструкції внутрішньогосподарських меліоративних мереж та модернізації державних меліоративних фондів площа зрошуваних земель збільшилась на 1056 га (з 589 га у 2018 році до 1646 га у 2019 році, що становить 2,8 рази).
Все більше агровиробників розуміють, що досягти сталого врожаю без зрошення в нинішніх кліматичних умовах майже нереально. Так, якщо у 2017 році на полив сільськогосподарських культур з точок водовиділу державних зрошувальних систем було забрано 770,1 тис.м3 води, у 2018 році вже у чотири рази більше – 2600,5 тис.м3, в 2019 році – 3132,8 тис.м3 води (+20%). А у 2020 році, коли через аномально теплі температури поливний сезон на Донеччині стартував на два тижні раніше, вже забрано у 1,8 рази більше води, ніж за аналогічний період минулого року. І це незважаючи на дощовий травень! Адже, як свідчать фахівці гідрогеолого-меліоративного відділу, фактично в цей період ґрунтом поглиналось лише 20-42% від тих опадів, що випали. Решта дощової води 58-80% збігала в низини, випарувалась і не принесла ніякої користі сільгоспкультурам.
Зрошення дає можливість підтримувати на посівах оптимальну вологість ґрунту в критичні періоди вегетації. І, незалежно від погодних умов, отримувати сталі врожаї. При штучних поливах врожайність підвищується в середньому на 50-70%. Саме тому відновлення зрошення та реконструкція застарілої інфраструктури є актуальним питанням, що потребує комплексного підходу і спільних дій водників та аграріїв.
Нагадаємо, що позитивним досвідом успішної взаємодії водників та аграріїв у 2020 році стало придбання та встановлення на насосних станціях Оскільської зрошувальної системи електролічильників з автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), що дасть змогу надалі працювати у багатотарифному режимі споживання електроенергії та при роботі обладнання в нічний час економити понад 100 тис. грн. за поливний період. А для подальшого зниження вартості послуг із забору води на полив сільгоспкультур є плани замінити існуючі насосні агрегати на менш енерговитратні, що економитиме до 22% електроенергії, яка використовується для забору води з меліоративних систем.
