Як зменшити вартість послуг із забору води на зрошення? Як знизити собівартість вирощування сільгосппродукції на зрошуваних землях? Як розширити площі земель, на яких проводиться гідротехнічна меліорація? Відповіді на ці питання обговорювали разом водники та аграрії, вивчаючи можливість модернізації насосно-силового обладнання Оскільської зрошувальної системи.
З метою розробки спільного плану дій із впровадження заходів з енергозбереження на початку червня відбулась зустріч фахівців Сіверсько-Донецького БУВР з представниками господарств-водокористувачів Лиманського району, які здійснюють водозабір з Оскільської зрошувальної системи № 2, – ТОВ «Перспектива» і ТОВ «Верное дело».
Водники та аграрії провели спільне обстеження основного насосно-силового обладнання насосної станції НСП-2 Оскільської ЗС-2 і дійшли висновку, що заміна існуючого обладнання на менш енерговитратне призведе до зниження вартості послуг із забору води на зрошення сільськогосподарських культур, а також зацікавить аграріїв у розширенні площ зрошуваних земель.
Реалізація запланованих заходів дасть господарствам можливість у подальшому економити до 22% електроенергії, яка використовується для забору води з меліоративних систем, що суттєво вплине на здешевлення собівартості вирощування сільгосппродукції на зрошуваних землях.
І це вже не перший досвід успішної взаємодії водників та аграріїв з питань енергозбереження. Так, придбані за кошти сільгоспвиробників еле
ктролічильники з автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) у травні 2020 року були встановлені на насосних станціях НС-1 та НСП-2 Оскільської ЗС-2, що дасть змогу надалі працювати у багатотарифному режимі споживання електроенергії та при роботі обладнання в нічний час зекономить понад 100 тис. грн. за поливний період.
Примітка: Наразі оплата послуг із забору 1 м3 води первинними водокористувачами з державних зрошувальних систем формується з двох складових: 1) оплата планових витрат водогосподарської організації на поточний рік, згідно з плановими розрахунково-нормативними кошторисами; 2) оплата електроенергії, що використовується водогосподарською організацією на транспортування води до точки водозабору водокористувачів.
При цьому водогосподарські організації отримують лише 30% коштів, сплачених водокористувачами за забрану воду, які використовуються на підтримку в належному стані міжгосподарської мережі. Таким чином, водогосподарські організації, як і водокористувачі, які здійснюють полив сільськогосподарських культур з державних зрошувальних систем, є зацікавленими у зменшенні витрат на оплату електроенергії для забору води на зрошення.
