27 жовтня, до Дня української писемності та мови, вчергове відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Нагадаємо, що ця традиція була започаткована у 2000 році командою Українського Радіо задля єднання навколо мови. За ці роки радіодиктант перетворився на найбільший україномовний флешмоб, який об'єднує українців по всьому світу.
До участі у флешмобі залюбки долучився і колектив Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів: з прифронтового Слов’янська та місць тимчасового перебування.
Цьогорічний текст радіодиктанту під назвою «Треба жити!» належить перу Євгенії Кузнєцової – української письменниці, перекладачки та науковиці, авторки книжки «Драбина», що стала Книгою року 2023 за версією BBC.
Народна артистка України, провідна акторка і телеведуча Наталія Сумська, яка сьогодні читала текст, зауважила: «Для мене це урочистість, це відповідальність, це честь опинитися отак перед камерою, перед військовими, волонтерами, всіма тими, хто любить Україну!»
За словами учасників україномовного флешмобу:
- «Радіодиктант об’єднує людей різних культур навколо українського слова. Він підвищує авторитет мови і забезпечує її живе звучання…»
- «Мова – ідентифікатор, це той останній елемент, який залишається за будь-яких обставин, бо мова живе всередині нас і є нашим спільним скарбом»
- «Це є збереженням нашої національної ідентичності»
У кожному слові цього диктанту – частинка серця авторки, яка звертається до кожного і кожної: «Треба жити! Не в пів сили, не трошки, не завтра, не після. По-справжньому! Зараз!».
І кожне слово відлунювало у наших серцях: і про «донатити на військо», «вишукувати реби і генератори», «здавати кров», і про «любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від справжнього дому, того, що в серці», і про «казати те, що на думці», адже «немає часу на півтони», і «приносити щастя тим, кого ми любимо»…
І тріумфальним акордом: «А ми будемо жити цікаво, всупереч історії і заради тих, хто після нас говоритиме нашою мовою...»
По завершенню радіодиктанту фахівці басейну Сіверського Дінця обмінялися думками і враженнями від цьогорічного щемкого тексту і зійшлися на думці, що такі спільні заходи з глибоким змістом, торкаючись душі, не тільки ще більше згуртовують колектив у непростих обставинах воєнного часу, а й дарують відчуття єдності з українцями по всьому світі, підтримують силу духу, незламність і нездоланну віру в те, що наш народ – непереможний!
