За результатами скринінгу проб води, донних відкладів та біоти (риби), виконаного у вересні 2018 року Інститутом навколишнього природного середовища (Словацька Республіка) на замовлення Координатора проектів ОБСЄ в Україні, а також з урахуванням забруднюючих речовин, по яких зафіксовано підвищені концентрації під час регулярних спостережень, для району басейну річки Дон визначено 17 специфічних забруднюючих речовин (бісфенол А, карбамазепін, антипірин, 4-форміламіно антипірин, 4-ацетамідо антипірин, імідаклоприд, прометрин, тербутилазин, тіаклоприд, барій, літій, стронцій (стабільний), цинк, мідь, хром, марганець, твердість).
У 2020 році Сіверсько-Донецьким БУВР в рамках державного моніторингу поверхневих вод у суббасейні р. Сіверський Донець (крім тимчасово окупованої території) у 72 пунктах моніторингу на 61 масиві поверхневих вод щомісяця здійснювалися вимірювання по 10 басейнових специфічних речовинах (з визначених 17), виходячи із можливостей лабораторії моніторингу вод Східного регіону: прометрин, тербутилазин (2 пестициди) барій, літій, стронцій, цинк, мідь, хром, марганець (7 металів) та загальна твердість.
Попередній аналіз результатів досліджень за 2020 рік, які здійснювалися по 5 показниках (цинк, мідь, марганець, хром загальний, твердість) протягом січня-грудня та протягом липня-грудня по 5 показниках (прометрин, тербутилазин, барій, літій, стронцій (стабільний)), свідчить про певні закономірності наявності (в тому числі з перевищенням середніх для регіону значень) цих речовин та металів у пробах води в суббасейні р. Сіверський Донець, пов’язаних з природними та антропогенними чинниками.
Такі речовини, як прометрин і тербутилазин (гербіциди, дозволені для використання в Україні), максимально спостерігаються у Харківській області: р. Уди, гирло; р. Сіверський Донець, нижче впадіння р. Уди (по обох речовинах); р. Сухий Торець, м. Барвінкове та р. Балаклійка, м. Балаклія (прометрин); р. Балаклійка, м. Балаклія (тербутилазин). Загалом їх вміст зафіксований у 60% пунктів моніторингу та у 44% пунктів моніторингу (відповідно); з перевищенням регіонального нормативу якості у 25 пунктах моніторингу та у 7 пунктах (відповідно), що ймовірно пов’язано з їх використанням у сільському господарстві.
Такі метали як барій, літій, стронцій (стабільний), що є природними елементами, які входять до складу магматичних, осадових порід (карбонати, глини, пісковики та інш.), мінералів, інших порід, характерних для регіону, при цьому відсутні у скидах підприємств (за даними державної звітності за формою 2ТП-водгосп (річна) та згідно зі встановленими дозволами на спецводокористування нормативів гранично-допустимих скидів) максимально спостерігаються:
- барій на території Луганської області: р. Деркул, м. Біловодськ, р. Євсуг, с. Олексіївка (ліві притоки р. Сіверський Донець);
- літій на території Донецької області: б. Залізна, гирло, с. Нелепівка; р. Кривий Торець, вище б. Залізна; р. Казенний Торець, вище м. Дружківка; р. Мокра Плотва, гирло, м. Соледар, що можливо пов’язане з діяльністю вуглевидобувних підприємств, а також розташуванням в Донецькій області Шевченківського родовища цього металу;
- стронцій (стабільний) на території Донецької області: р. Мокра Плотва, гирло, м. Соледар.
При цьому їх наявність зафіксовано у всіх пунктах моніторингу, в тому числі з концентраціями вищими за середню по регіону, але на рівні геохімічного фону цих елементів для даного регіону і залежно від фактичної водності річок: зафіксовано у 44% пунктів моніторингу (барій); 32% (літій); 40% (стронцій (стабільний).
Такі метали як цинк, мідь, марганець та хром (загальний) є природними елементами, що входять до складу мінералів та порід, характерних для регіону, відносяться до біологічно активних мікроелементів, а також привносяться зі скидами промислових підприємств, в тому числі шахтних вод. Максимальні концентрації спостерігаються:
- цинк: у Донецькій області р. Кривий Торець, нижче м. Костянтинівка (басейн р. Казенний Торець – правої притоки р. Сіверський Донець);
- мідь: у Харківській області р. Уди, гирло, с. Есхар (права притока р. Сіверський Донець);
- марганець: у Донецькій області р. Нітріус, гирло, с. Дробишеве; р. Жеребець, гирло, с. Торське (ліві притоки р. Сіверський Донець), концентрації марганцю у поверхневих водних об’єктах схильні до значних сезонних коливань; окрім потрапляння з природних та антропогенних джерел, значна кількість марганцю потрапляє в процесі розкладання водних тваринних та рослинних організмів, особливо синьо-зелених водоростей;
- хром загальний: у Луганській області р. Деркул, м. Біловодськ; р. Євсуг, с. Олексіївка (ліві притоки р. Сіверський Донець).
Концентрації вищі за середню по регіону спостерігаються у 46% пунктів моніторингу по цинку; 46% по міді; 38% по марганцю, 32% по хрому.
Варіабельність концентрацій цих металів у поверхневих водних об’єктах суббасейну р. Сіверський Донець (окрім зазначених пунктів моніторингу) незначна і відповідає геохімічному фону для даного регіону та коливається в залежності від фактичної водності річок.
Міндовкілля: Чим забруднений Сіверський Донець?
Загальна твердість (жорсткість): середньорічні концентрації складали 5,1 - 42,8 ммоль/дм3. Найменша концентрація спостерігається у пункті моніторингу р. Оскіл, Оскільське водосховище (Харківська область), найбільша – р. Мокра Плотва, гирло, м. Соледар (басейн р. Бахмутка, Донецька область).
Формування вмісту сольових показників у поверхневих водних об’єктах суббасейну р. Сіверський Донець має певні закономірності та визначається ґрунтово-кліматичними і геологічними особливостями, так за характером ґрунтового покриву, ландшафтних та геоморфологічних умовах розрізняють:
- північну лісостепову частину вище гирла р. Оскіл – води характеризуються гідрокарбонатно-кальцієвим складом та помірною мінералізацією (мінералізація 600-700 мг/дм3), формування хімічного складу вод відбувається в умовах достатньої зволоженості під впливом багатих карбонатами чорноземних ґрунтів та підстильних порід;
- лівобережну степову частину, яка охоплює водозбори лівих приток Сіверського Дінця на південь від р. Оскіл – води переважно гідрокарбонатно-сульфатного та сульфатного складу (мінералізація 600-1500 мг/дм3), по мірі зменшення коефіцієнту зволоження у напрямку з півночі на південь збільшується ступень засолення ґрунтів сульфами та хлоридами;
- правобережну частину між верхів’ями Казенного Торця та Кундрючої – води відзначаються підвищеною та високою мінералізацією та переважно сульфатно-хлоридним складом (мінералізація переважно 2000-5000 мг/дм3), формування хімічного складу вод відбувається під впливом соленосних порід. Особливо велике засолення мають руслові води басейнів Казенного Торця, Кривого Торця та Бахмутки.
На формування хімічного складу води, окрім природних географічних факторів, значний вплив здійснює антропогенний фактор – скиди промислових підприємств та високомінералізовані шахтні води (у басейнах річок Казенний Торець та Бахмутка).
Основою для проведення попередньої оцінки даних державного моніторингу за басейновими специфічними показниками та ймовірними причинами їх формування у поверхневих водах суббасейну Сіверського Дінця слугували матеріали розроблених на сьогодні розділів Плану управління річковим басейном Дону: Опис річкового басейну; Визначення референційних умов; Аналіз антропогенних впливів на кількісний та якісний стан масивів поверхневих вод.
Більш детальний аналіз щодо вмісту металів у поверхневих водах суббасейну р. Сіверський Донець можна буде зробити за результатами діагностичного моніторингу та після визначення їх басейнових фонових концентрацій.
