7 листопада фахівці Сіверсько-Донецького БУВР долучились до перегляду онлайн-трансляції Другої міжнародної конференції «Управління водними ресурсами: реальність та перспективи», що відбулась у Києві в рамках виставки «Відновлення ресурсів: очищення територій, відновлення ґрунтів та водних ресурсів». Організаторами заходу виступили Ukrainian Water Association та HD Technopolygon за підтримки Державного агентства водних ресурсів України.
З метою обговорення проблемних питань та пошуку ефективних рішень в управлінні й відновленні водних ресурсів України на конференції зібралися представники влади, народні депутати, науковці, представники міжнародних організацій та громадськості.
Адже, за словами організаторів, ефективне управління водними ресурсами вимагає інтегрованого підходу, який включає використання змін у законодавстві, реформування інституційних засад управління, міжнародне співробітництво, екологічну освіту населення та новітні технології.
Шестигодинна конференція виявилась надзвичайно насиченою інформаційно і тематично розподілялась на кілька дискусійних платформ:
- забезпечення сталого управління водними ресурсами в Україні;
- доступність водних ресурсів належної якості: реальний стан справ та проблемні питання;
- формування державної політики щодо ощадливого використання, обліку та моніторингу водних ресурсів; успішні приклади Канади, Республіки Корея та Узбекистану;
- криза підземних вод в Україні: як діє сучасна система дозволів на видобування підземних вод та чому існують нелегальні свердловини на підземні води;
- практичні поради громадам з водоокористування; національні та міжнародні програми фінансування;
- інвестиції у водну інфраструктуру міст та громад; практичні рекомендації щодо отримання грантів.
Спікерами на заході виступили Дмитро Тесля (президент Української Водної Асоціації), Ігор Гопчак (т.в.о. Голови Держводагентства), Тамара Кутонова (Європейська економічна комісія ООН), Джим М. С. Янг (Агентство водних ресурсів Канади), Джівун Кім (Корейська корпорація водних ресурсів), Денні Лакер (Управління водних ресурсів Ізраїлю), Арво Нерман (Фінський водний форум), В’ячеслав Розгон (USAID AGRO), Оксана Коноваленко (WWF-Україна), Олексій Ярошевич (Blue Rivers екологічний консалтинг), Такетоші Фуджіяма (Yachiyo Engineering Co), Тетяна Яцюк (Caritas Україна) та інші.
Т.в.о. Голови Держводагентства Ігор Гопчак у своєму виступі зазначив, що забезпечення потреб у воді населення і секторів економіки в Україні вирішується шляхом регулювання і перерозподілу поверхневого стоку. Держводагентство через канали і водогосподарські системами забезпечує потреби населення і галузей економіки у водних ресурсах, а також здійснює заходи із захисту від шкідливої дії води, з водовідведення надлишкових вод з осушених земель, захист територій та населених пунктів від підтоплення і затоплення.
Внаслідок збройної агресії рф проти України системи водозабезпечення та міжбасейнового перерозподілу водних ресурсів зазнають руйнувань та пошкоджень з 2014 року. Зношеність та енергоємність інфраструктури, втрата значних обсягів води внаслідок руйнування окупантами греблі Каховської ГЕС створили масштабну загрозу для забезпечення водної безпеки.
З метою підвищення гарантування доступу населення до джерел водопостачання Держводагентством розроблено Державну цільову програму комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року, яка затверджена Урядом України.
Від реалізації цієї програми очікуються такі результати:
- покращення доступу до води для 3,9 млн людей (після деокупації територій – для 9,3 млн людей);
- інвестиції держави для водозабезпечення 1 людини з постраждалих територій у сумі 5 827 грн за 7 років (832 грн на рік);
- акумуляція запасів води в обсязі 1,6 млрд м3.
Реалізація Програми створить умови для відновлення економіки, розвитку сільського господарства на постраждалих від війни територіях та дасть можливість створити робочі місця для людей, зайнятих на відновлювальних роботах.
Окрім того, під час конференції було розглянуто практичні аспекти формування державної політики щодо ощадливого використання, обліку та моніторингу водних ресурсів.
Ефективний водний менеджмент неможливий без інформації щодо кількості водних ресурсів та їх стану. Начальник управління забезпечення водними ресурсами Держводагентства Марія Шпанчик зауважила, що практичними інструментами формування базових інформаційних потреб є державний облік вод, які має забезпечувати достатні відомості про кількість і якість вод, а також дані про водокористування.
Водночас реальний рівень обліку водокористування охоплює менше 40% водокористувачів, що мають діючі дозволи на спеціальне водокористування. Основними причинами неподання звітності про використання води є правові норми воєнного стану, що звільняють водокористувачів від обов’язковості звітування, а також відсутність дієвих інструментів покарань.
Удосконалення ведення обліку води також включено до заходів Планів управління річковими басейнами, які нещодавно затверджено Урядом України. Це відбуватиметься шляхом встановлення або модернізації існуючих приладів обліку води (в тому числі з передачею онлайн інформації до баз даних Держводагентства та Держгеонадр).
Додатково приділено увагу прогресу у сфері моніторингу водних ресурсів. Євроінтеграційні зобов’язання передбачають впровадження комбінованого підходу до точкових та дифузних джерел шляхом контролю усіх скидів у поверхневі води. Відповідно Держводагентством напрацьовуються зміни щодо розширення переліку забруднюючих речовин, скидання яких у поверхневі води нормується.
За інформацією Держводагентства та Української Водної Асоціації
Відеозапис онлайн-трансляції Другої міжнародної конференції «Управління водними ресурсами: реальність та перспективи»
