«За останні роки українці як ніхто розуміють цінність води. Зневоднений Крим, зруйнувані два найбільші зрошувальні канали Європи – Північно-Кримський й Головний Каховський. Підрив Каховської ГЕС та понад 700 тисяч людей без водопостачання… Росія зруйнувала або пошкодила понад 740 об’єктів нашої водогосподарської інфраструктури. Через бойові дії в українські води потрапило понад 37 тисяч тонн сторонніх предметів, матеріалів та відходів, а також понад 23 тисячі тонн забруднюючих речовин», – розповіла Світлана Гринчук, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, у своїй колонці на LIGA.net.
Забруднення річок Сейм та Десна, мор риби та загроза питному водопостачанню низки населених пунктів. Руйнування інфраструктури водопостачання та водовідведення міст, гідротехнічних споруд, систем зрошення та дренажу. Залишки військової техніки, боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів у водних ресурсах...
За словами Міністра, збитки від збройної агресії росії водним ресурсам України становлять понад 93 млрд грн. І це лише ті випадки, що вдалося зафіксувати інспекторам держекоконтролю. Водночас, за даними Світового банку, на повоєнне відновлення водогосподарської інфраструктури потрібно майже 10 млрд євро.
Війна як ніколи змусила замислитися українців про цінність води, якої до цього хибно здавалося вдосталь. Але за рівнем її дефіциту Україна посідає 85 місце з-поміж 164 країн світу.
Враховуючи наші євроінтеграційні прагнення, ще з 2016 року в Україні почали розробляти Плани управління річковими басейнами за європейськими стандартами. Такі Плани є ключовими інструментами імплементації Водної рамкової директиви ЄС. Ця Директива з 2000 року є головним законом Європейського Союзу щодо захисту вод. Вона спрямована на забезпечення доброго стану водних ресурсів шляхом зменшення або уникнення забруднення.
Вже під час повномасштабного вторгнення Росії, проєкти розроблених в Україні Планів управління річковими басейнами доопрацювали з урахуванням воєнних реалій. А в листопаді 2024 року Кабінет міністрів України затвердив перші шестирічні плани управління річковими басейнами для Дніпра, Дону, Дністра, Вісли, Південного Бугу, річок Приазов’я, Причорномор’я, а також Криму. У грудні, після проходження транскордонних консультацій, в Україні схвалили План управління річковим басейном Дунаю.
«ПУРБи – це наша «дорожня карта». Вона включає в себе 1681 захід. Це і будівництво, реконструкція та модернізація очисних споруд та каналізаційних мереж, заходи з відновлення водних об'єктів (ревіталізація, покращення гідроморфологічного стану), пом'якшення наслідків та адаптація до зміни клімату, зменшення засмічення, дослідження впливу та наслідків воєнних дій, попередження дифузного забруднення тощо», – розповіла Світлана Гринчук.
Якщо оцінювати у відсотковому співвідношенні, то 71% заходів припадає на санітарію, 23% – гідроморфологію, 3% на сільське господарство та 1% на промисловість тощо. Понад 50% із загального обсягу заходів передбачені для басейнів Дніпра та Дунаю.
Докладніше – про План управління річковим басейном Дону
Варто відзначити, що Водна директива є однією з найдорожчих для виконання країнами ЄС. В українському контексті для реалізації всіх заходів нам потрібно близько 8 млрд євро.
«Однак затверджені ПУРБи і є ключовими інструментами залучення інвестицій для досягнення доброго стану вод. Прописані у них заходи відповідають пріоритетам, за якими здійснюють фінансування європейські фонди та програми. Наприклад, Ukraine Facility передбачає підтримку інвестицій для сприяння відновленню, реконструкції, модернізації та проведенню реформ, необхідних для вступу до ЄС. Такий інструмент, як підтримка країни перед вступом (Instrument for pre-accession assistance (IPA), передбачає експертну та технічну допомогу країнам кандидатам, зокрема у впровадженні структурних реформ. Питання води включені до пріоритетів усіх програм сусідства та партнерства Interreg NEXT. Заходи планів управління річковими басейнами можуть фінансуватися й у межах Програми LIFE. Тож маємо достатньо шляхів для пошуку необхідного фінансування», – стверджує Міністр.
До того ж підтримка міжнародних партнерів вже посилює нашу спроможність. Наприклад, щодо здійснення моніторингу вод.
Так, у 2023 році Німеччина передала Україні сучасне обладнання для газової, рідинної хроматографії та масспектрометрії. Наразі триває освоєння нових методів вимірювань. Це дозволить розширити спектр досліджень для моніторингу забруднення внаслідок воєнних дій.
У грудні 2024 року через Корейське агентство міжнародної співпраці (КОІСА) Україна отримала від Уряду Республіки Корея три мобільні лабораторії моніторингу якості води. А лабораторії моніторингу вод Північного регіону (м. Вишгород) КОІСА передала унікальний прилад – оптико-емісійний спектрофотометр з індуктивно зв’язаною плазмою. Він дозволяє в одній пробі визначати до 67 хімічних елементів з високою точністю.
Ціна і цінність водних ресурсів для життя – неспівставні. У перерахунку на одну особу вартість заходів для досягнення доброго стану вод в Україні становить 1448 грн на рік. Цінність доступу до якісної води надзвичайно висока. І українці розуміють це як ніхто інший, зважаючи на реалії, в яких ми опинилися через злочинні дії агресора.
Джерела: Міндовкілля, LIGA.net
