Потреби України та плани відновлення стали головною темою важливої зустрічі делегації Держводагентства та представників Головного директорату з питань довкілля Європейської Комісії, організованої за сприяння WWF, повідомляє вебсайт Держводагентства.
Оффлайн зустріч учасників відбулась у м. Брюссель (Бельгія) в рамках міжнародної події «Використання потенціалу природоорієнтованих рішень для сталого післявоєнного відновлення та вдосконалення екологічного законодавства України». В режимі онлайн до участі у заході мали можливість долучитись і фахівці Сіверсько-Донецького БУВР.
«Війна рф проти України не має стати бар’єром для подальшої інтеграції водної політики до вимог директив ЄС в контексті статусу країни-кандидата на членство в ЄС», – зазначив під час свого виступу заступник Голови Держводагентства Ігор Гопчак.
В ході зустрічі було акцентовано увагу на важливості підтримки України в частині підготовки планів управління річковими басейнами, які і будуть фактично планами відновлення для річкових басейнів.
Давор Перкан, керівник відділу двостороннього та регіонального екологічного співробітництва Головного директорату з питань довкілля Європейської комісії, зазначив, що планування відбудови та відновлення має відбуватись з обов’язковим дотриманням вимог європейських директив.
Представники Єврокомісії надали практичні рекомендації щодо подальших дій України та висловили підтримку у пошуку шляхів вирішення євроінтеграційних потреб водного сектору України, зокрема щодо підготовки планів управління річковими басейнами.
В рамках візиту до Брюсселю українська делегація виступила у панельній дискусії, організованій громадською спілкою «Всесвітній фонд природи України» (WWF-Україна) у рамках проєкту INSURE «Запровадження природоорієнтованих рішень у Порядок денний реформ в Україні».
За словами доповідачів, природоорієнтовані рішення мають бути інтегровані в програму заходів ПУРБ, а забезпечення фінансування цих заходів є важливим завданням післявоєнної відбудови України.
Плани управління річковими басейнами включатимуть:
- заходи з адаптації до змін клімату;
- природоорієнтовані рішення в управлінні водними екосистемами;
- відновлення та впорядкування джерел та витоків річок;
- відновлення заплав та управління ними;
- відновлення і захист прибережних захисних смуг;
- ренатуралізація річок.
За результатами проведеної оцінки ризиків антропогенних впливів на стан вод у рамках підготовки ПУРБ (до початку повномасштабного вторгнення рф), встановлено, що 62% масивів поверхневих вод знаходяться під екологічним ризиком, 40% – під ризиком гідроморфологічних змін.
Доповідачі зазначили, що нова глобальна загроза – війна рф проти України спричиняє водні ризики в частині забруднення водних ресурсів, руйнування водогосподарської інфраструктури, пришвидшує зміну клімату, збільшує викиди парникових газів та сприяє підвищенню рівня глобальної температури.
Військові дії є джерелом хімічного забруднення пролонгованої дії.
І ці всі ризики та загрози мають бути враховані у післявоєнному Плані відновлення, ключовими принципами якого, у тому числі, стане відновлення чистого та захищеного довкілля та збалансованого використання водних ресурсів.
Під час зустрічі учасники заходу також обговорити потенціал та пріоритетність найважливіших подальших кроків для підтримки впровадження природоорієнтованих рішень в порядок денний та практику в контексті наближення до ЄС та післявоєнного відновлення і пом’якшення та адаптації до зміни клімату.
Довідково: Із липня 2021 року WWF-Україна сприяє процесу обговорення зацікавленими сторонами питання потрібних для забезпечення оптимального урядування політичних реформ у контексті впровадження природоорієнтованих рішень, пов’язаних з кліматом. Ці заходи реалізовані в рамках проєкту INSURE: впровадження природоорієнтованих рішень в порядок денний реформ України, який відбувається за підтримки Швеції. Відколи Україні було надано статус кандидата на членство в ЄС і почалися дискусії про те, як підтримати країну в досягненні сталого післявоєнного відновлення, природоорієнтовані рішення набули додаткової актуальності, оскільки вони можуть допомогти досягти багатьох цілей – від збереження біорізноманіття до кліматичних цілей та захисту сільськогосподарських ґрунтів України.
