Щороку 28 квітня Україна разом з міжнародною спільнотою відзначає Всесвітній день охорони праці.
Ідея цього дня виникла 1989 року, коли профспілки Канади та США вперше вшанували пам’ять загиблих на виробництві працівників, наголосивши, що більшість трагедій можна було попередити. Відтоді ініціатива ширилася світом, і 2003 року Міжнародна організація праці започаткувала Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі, обравши датою 28 квітня – день міжнародної солідарності працівників у питанні безпеки. Відтоді Україна щороку підтримує цю ініціативу, впроваджуючи заходи відповідно до актуальних глобальних викликів у сфері праці.
Темою 2026 року Міжнародною організацією праці визначено гасло: «Забезпечимо здорове психосоціальне робоче середовище» (Let’s ensure a healthy psychosocial working environment). Йдеться не про декларацію намірів, а про конкретні управлінські дії зі створення належних умов праці, в яких мінімізується вплив стресових факторів та підтримується психічне благополуччя працівників.
У межах реалізації цієї стратегії Державне агентство водних ресурсів України провело анонімне тестування співробітників апарату для оцінки їхнього психоемоційного стану. Основними інструментами скринінгу стали міжнародно визнані методики: тест на депресію PHQ-9 та тест GAD-7 для оцінки рівня тривожності.
Отримані дані дозволять відомству глибше зрозуміти поточний стан колективу, який працює в умовах підвищеної відповідальності за водну безпеку країни та під постійним тиском сучасних викликів, насамперед воєнного часу.
Це ж тестування взяло на озброєння і Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів, залучивши до арсеналу засобів періодичного моніторингу психоемоційного стану співробітників задля вчасного реагування на загрози працездатності для згуртованої команди фахівців басейну Сіверського Дінця на сході України.
Завідувачка сектору охорони праці та цивільного захисту Держводагентства, фаховий психолог з психології праці та управління, Вікторія Слонецька зазначила, що проведене тестування є важливим кроком у виявленні психосоціальних ризиків, що виникають у процесі організації роботи внаслідок соціальних факторів та аспектів робочого середовища й можуть завдати психологічної, соціальної чи фізичної шкоди.
Адже саме через робоче місце можна управляти психосоціальними ризиками (як-от надмірні навантаження, суперечливі вимоги, неефективна комунікація (вертикаль/горизонталь), відсутність підтримки з боку керівництва, незахищеність на роботі тощо) і пом’якшувати наслідки шляхом відповідних заходів на організаційному та індивідуальному рівнях.
Створення безпечного психосоціального простору залишається пріоритетом Держводагентства, адже турбота про внутрішній ресурс фахівця — це запорука організації безаварійної та продуктивної роботи всієї галузі.
Джерело: Держводагентство
